Останній тиждень перед Воскресінням – час, коли ми пригадуємо найважчі муки у житті Спасителя, дорогу, яка привела Його на Голгофу. Пропонуємо Вам разом із нами зупинитись на декілька хвилин, щоб пригадати, наскільки жертовною є Божа Любов.
Хресна Дорога в Колізеї під головуванням Святішого Отця Франциска.
Роздуми та молитви учнів римського ліцею Піло Альбертеллі, під керівництвом викладача релігії Андреа Монда.
З Ісуса здирають одяг
З Євангелія від Йоана 19, 23
Тоді вояки, розіп’явши Ісуса, взяли його одяг і поділили на чотири частини, по одній кожному з них, і туніку. Та туніка була не пошита, лише згори донизу суцільно ткана.
Роздум
Бачу Тебе, Ісусе, голим. Таким я ще ніколи не бачив Тебе. У Тебе відібрали одяг, Ісусе, і кинули на нього жереб. В очах цих людей Ти втратив останній клаптик гідності, який залишався в Тебе, останню річ, приналежну Тобі на цьому шляху страждань. На початку часів Твій Отець пошив людям одяг, щоб наділити їх гідністю; тепер люди позбавляють Тебе цього. Бачу Тебе, Ісусе, і бачу молодого мігранта, скалічене тіло, що прибуває до якоїсь землі, дуже часто жорстокої, здатної позбавити навіть одягу, його єдиної власності, і продати, залишаючи його так, як і Тебе, лише з хрестом, лише з власним пораненим, як і в Тебе, тілом, лише з великими, як і в Тебе, очима, повними болю.
Є щось, про що люди часто забувають, коли йдеться про гідність: вона під шкірою, це – частина Тебе й завжди буде з Тобою, зокрема й у цей час, у цій наготі.
Нагота, з якою ми приходимо на світ, – та сама, з якою земля приймає нас у надвечір’я життя. Від однієї матері – до іншої. І зараз тут, на цьому пагорбі, присутня і Твоя Матір, Яка знову бачить Твою наготу.
Бачу Тебе й усвідомлюю велич і сяйво Твоєї гідності, гідності кожної людини, якої ніхто й ніколи не зможе відібрати.
Молитва
Прошу Тебе, Господи, дозволь усім нам визнати гідність, властиву нашій природі, навіть коли ми опиняємося голі й самотні перед іншими. Допоможи нам завжди помічати гідність інших, шанувати й захищати її. Просимо Тебе, даруй нам необхідну відвагу пізнавати самих себе, понад видиме, а також погоджуватися з властивою для нас наготою, яка нагадує про нашу вбогість, за яку Ти полюбив нас так, що навіть віддав життя за нас.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
